ВАШИНГТОН, 4 жовтня 2022 року – Війна, що триває в Україні, послабила перспективи економічного відновлення після пандемії в країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, в регіоні Європи та Центральної Азії, зазначається в Економічному огляді Світового банку для регіону, який був оприлюднений сьогодні.
Економічна діяльність залишатиметься значно послабленою протягом наступного року. В 2023 році очікується мінімальний рівень зростання 0,3%, оскільки стрибок цін на енергоносії і надалі впливатиме на регіон. Однак, наразі регіон витримав вплив російської навали в Україні краще ніж очікувалося. Цього року обсяг регіонального виробництва скоротиться на 0,2%, враховуючи більший ніж очікувалося рівень зростання у деяких найбільших країнах регіону та завбачливе розширення програм стимулювання в часи пандемії, запроваджених деякими урядами.
Наразі, згідно прогнозів, економіка України цьогоріч скоротиться на 35%, оскільки економічна діяльність зазнала значної шкоди через руйнування виробничих потужностей, забруднення сільськогосподарських земель, та зменшення кількості робочої сили, оскільки понад 14 мільйонів людей стали переміщеними особами. За результатами нещодавно проведеної оцінки Світового банку, потреби на відновлення та відбудову (соціальний, виробничий сектори та інфраструктура) вимагатимуть як мінімум 349 мільярдів доларів США. Ця цифра в 1,5 рази перевищує розмір довоєнної економіки України.
«Вторгнення Росії в Україну спричинило одну з найбільших криз переміщення людей і завдало великих збитків людському та економічному життю», - зазначила Анна Б'єрде, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «Україна і надалі потребує величезної фінансової підтримки, оскільки безпідставна війна триває. Підтримка також буде потрібна для швидкого старту проектів із відбудови та відновлення».
Світова економіка все більше послаблюється війною через значні перебої у торгівлі та стрибок цін на продукти харчування і пальне. Всі ці фактори мають свій вплив на високий рівень інфляції та, як наслідок, погіршуються умови доступу до фінансових ресурсів у світі. Діяльність в Єврозоні, найбільшого економічного партнера країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, регіону Європи та Центральної Азії, зазнала значного спаду у другій половині 2022 року, через зруйновані ланцюги постачання, збільшення напруги на фінансових ринках та зниження рівня довіри споживачів та бізнесу. Однак, найбільш руйнівними наслідками вторгнення є стрімко зростаючі ціни на енергоносії через значне скорочення постачання енергоносіїв Росією.
Зниження прогнозів зростання на 2023 рік поширюється на всі країни регіону Європи та Центральної Азії, оскільки невизначеність значною мірою впливає на прогнози. Продовження війни або її загострення можуть призвести до значно більшої економічної та екологічної шкоди, більшої вірогідності фрагментації міжнародної торгівлі та інвестицій. Ризик фінансового стресу також залишається високим, зважаючи на високі рівні заборгованості та інфляції.
В додатку до звіту розглядається вплив енергетичної кризи. Хоча ціни на нафту, газ та вугілля збільшувалися з початку 2021 року, після російського вторгнення в Україну, їх зростання було стрімким, що призвело до небаченого протягом десятиліть рівня інфляції в регіоні. Безпрецедентна криза мала однаковий вплив як на споживачів, так і на уряди, обмежуючи фіскальну наявність, продуктивність компаній та добробут домогосподарств.
Найбільш постраждали країни із середнім та високим ступенем залежності від імпорту природного газу для централізованого теплопостачання (що складає 30% потреб в енергоносіях), промисловості, або виробництва електроенергії, а також країни, які тісно пов’язані із енергетичними ринками ЄС. Ці країні мають бути готові до дефіциту газу та розробити плани на випадок надзвичайних ситуацій, щоб пом’якшити найгірший сценарій для домогосподарств та компаній, зокрема це стосується економії енергоносіїв, збільшення енергоефективності, та впровадження квот/планів нормування. Варто впроваджувати кампанії, спрямовані на зміну поведінки і зосереджені на ефективності опалювання в домівках та будівлях, як-от утеплення вікон та утеплення будівель, що вимагає відносно незначних інвестицій та матиме негайний вплив.
«Переплетені кризи - війна в Україні, триваюча пандемія, стрімке зростання цін на продукти харчування і пальне - все це є болісним нагадуванням про те, що уряди мають бути готовими дати раду значним, неочікуваним потрясінням, які розгортаються дуже швидко», - сказала Анна Б'єрде, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «Потрібно модернізувати системи соціального захисту, які є основою у боротьбі з бідністю, щоб зробити їх ефективними в умовах потрясінь, а також викликів у довгостроковій перспективі».
Особлива увага у звіті також приділяється системам соціального захисту в регіоні, які відігравали важливу роль у підтримці домогосподарств та бізнесу під час пандемії, та нещодавно, після початку війни в Україні.
Реагування на пандемію в регіоні складалося з двох типів інструментів політики: заходів щодо збереження доходів та заходів щодо збереження робочих місць. В звіті надається оцінка ефективності цих заходів у сприянні економічному розвитку, зменшенні рівня бідності та збереженні робочих місць. Зокрема зазначається, що у короткостроковій перспективі, більші видатки та збереження робочих місць означають більший рівень зайнятості та зниження рівня бідності. Однак, вплив таких заходів на зростання є менш очевидним.
Досвід, набутий під час пандемії, дозволить урядам зробити системи соціального захисту адаптивними та інклюзивними для ефективного подолання як економічних потрясінь в короткостроковій перспективі, так і довгострокових тенденцій, що змінюють ринки праці - глобалізація, демографічні тенденції, технологічна інновація, вплив зміни клімату та боротьба зі зміною клімату.
Політичні заходи, спрямовані на побудову систем соціального захисту майбутнього можуть поєднувати (і) підтримку гарантованого мінімального доходу, розробленого для захисту фізичних осіб та домогосподарств від несприятливих потрясінь, (іі) реформування нормативно-правової бази, що поступово усуне обмеження в практиці наймання та звільнення в компаніях, та, зрештою, сприятиме створенню офіційного працевлаштування у приватному секторі та зменшенню тіньової економіки; (ііі) більший рівень охоплення та захисту для вразливих груп населення; та (iv) діджиталізацію з метою покращення якості та кількості надання послуг.
