м. Київ, 6 червня 2013 року – Хоча в країнах регіону Європи та Центральної Азії, або ЄЦА[1], впродовж останніх двох десятиліть спостерігалося значне економічне зростання, темпи поліпшення показників роботи систем охорони здоров’я в довгостроковій перспективі були скромнішими; насправді, в країнах цього регіону вони були одними із найповільніших у світі впродовж попередніх 50 років.
Для посилення своїх систем охорони здоров’я країни мусять працювати на трьох основних фронтах: поліпшувати результативність у сфері охорони здоров’я, забезпечити належне фінансування та зміцнювати інституційні механізми, говориться в новому регіональному звіті Світового банку під назвою «Одужання: Поліпшення результатів діяльності систем охорони здоров’я в регіоні Європи та Центральної Азії».
«Здоров'я є одним з основних завдань розвитку, що нині стоять перед регіоном, – зазначив Філіп Ле Уеру, віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. – Воно належить до головних пріоритетів для населення усіх країн регіону і основним чинником, що визначає загальний добробут. Щоб належно реагувати на прагнення людей, системи охорони здоров'я повинні бути доступними, ефективними і забезпечувати високу якість медичної допомоги».
Різниця у показниках очікуваної тривалості життя між країнами ЄЦА і Західної Європи значно збільшилася з 1960-х років, тоді як інші регіони з середнім рівнем доходів наздогнали й обігнали ЄЦА. Проте ситуація не є однаковою по всьому регіону ЄЦА. Туреччина досягла дуже великих успіхів у сфері охорони здоров'я, ситуація в Центральній Європі постійно поліпшується, починаючи з 1990-х років, і показники ефективності у сфері охорони здоров’я у країнах Західних Балкан відповідають світовим нормам. Однак багато інших країн цього регіону відстають. Останнім часом загальна тенденція в усьому регіоні поліпшилася, але досягнення повної відповідності країнам Західної Європи все ще залишається далекою метою.
«Трьома основними завданнями систем охорони здоров'я в Європі та Центральній Азії є поліпшення результативності заходів з охорони здоров'я населення, захист домогосподарств від високих і непередбачуваних витрат на медичне обслуговування, а також забезпечення ефективності державних витрат на охорону здоров'я, – підкреслює Ана Ревенга, директор Світового банку з питань людського розвитку в регіоні Європи та Центральної Азії. – Досягнення цих цілей вимагає зміцнення основоположних інституційних механізмів».
Програма дій, спрямованих на підвищення ефективності
«Основною причиною поганого стану здоров’я населення країн регіону ЄЦА є серцево-судинні захворювання, –- вказує Оуен Сміт, старший економіст Світового банку та співавтор нового звіту. – Саме ними можна пояснити більш ніж половину різниці в показниках очікуваної тривалості життя між країнами ЄЦА та Західної Європи. Переважання серцево-судинних захворювань у всьому регіоні ясно вказує, якою має бути головна мета політики діяльності у сфері охорони здоров’я».
Відправною точкою для зниження смертності від серцево-судинних захворювань є усунення їх основних чинників ризику серед населення загалом, ще до того, як окремі особи потребуватимуть медичної допомоги. До найважливіших чинників ризику належать паління тютюну та вживання алкоголю. Лікування осіб з високим тиском і підвищеним рівнем холестерину в крові на рівні первинної медико-санітарної допомоги також істотно поліпшить стан здоров'я населення в регіоні.
Ще два чинники, які негативно впливають на очікувану тривалість життя в регіоні, окрім серцево-судинних захворювань, – смертність новонароджених (смерть упродовж перших 28 днів життя) та зовнішні причини або нещасні випадки, зумовлені здебільшого дорожньо-транспортними пригодами, пов’язаними з алкоголем. Тоді як серцево-судинні захворювання скрізь відіграють основну роль, у Центральній Азії та на Кавказі помітнішим є вплив такого чинника, як смертність новонароджених, а в Білорусі, Казахстані, Росії, Україні та в трьох прибалтійських країнах важливішими є зовнішні причини.
У звіті зазначається, що центральне місце в майбутній програмі дій у сфері охорони здоров’я в країнах регіону ЄЦА мають посідати як профілактика, так і лікування, зокрема, з допомогою ширшого використання економічно ефективних заходів.
Програма дій щодо фінансування
Як в регіоні ЄЦА, так і глобально, фінансування охорони здоров'я здійснюється здебільшого за власні кошти пацієнтів та з державного бюджету, включаючи соціальне медичне страхування. Надто високі власні видатки на охорону здоров'я можуть зашкодити фінансовій стабільності окремих родин та домогосподарств, тоді як надто значні державні видатки створюють небезпеку для фіскальної стабільності.
«Для забезпечення того, щоб якісніші послуги охорони здоров'я фінансувалися у спосіб, який не накладатиме надмірного навантаження ні на домогосподарства, ні на уряд, ми рекомендуємо підвищувати ефективність державних витрат на охорону здоров’я, вживаючи, водночас, комплекс заходів із вдосконалення фінансового захисту вразливих груп населення», – зазначає Сон Нам Нгуєн, старший спеціаліст Світового банку з питань охорони здоров'я і співавтор звіту «Одужання: Поліпшення результатів діяльності систем охорони здоров’я в регіоні Європи та Центральної Азії».
Поліпшення фінансового захисту потребуватиме певного поєднання заходів із розширення пакетів послуг, підвищення адресності програм охорони здоров'я для вразливих груп населення, і заходів, спрямованих на зниження неофіційних платежів. Для захисту державного бюджету від марнотратних витрат на охорону здоров'я у звіті пропонується підвищити ефективність систем охорони здоров'я завдяки усуненню надлишкової інфраструктури лікарень, впровадженню інновацій у наданні послуг, а також завдяки поширенню інформації про якість роботи постачальників послуг. Нарешті, важливо забезпечити зменшення витрат на придбання лікарських засобів як домашніми господарствами, так і державою шляхом упровадження раціональнішої практики призначення ліків і застосування продуманих методів закупівель.
Програма дій щодо покращення інституційних механізмів
Згідно з новим дослідженням, викладеним у звіті, немає жодної ідеальної моделі системи охорони здоров'я або «рецепту» для досягнення кращих результатів у цій сфері. Натомість, шлях до зміцнення інституційних механізмів, яких мусять дотримуватися системи охорони здоров'я в регіоні, полягає у прийнятті деяких ключових «інгредієнтів», які є звичними для більшості розвинених країн, але досі відсутні в багатьох країнах регіону ЄЦА. Автори звіту визначають п'ять таких компонентів, необхідних для реформування систем охорони здоров'я в цілому регіоні ЄЦА, а саме: впровадження методів оплати надання послуг на основі пацієнтів; надання більшої самостійності постачальникам медичних послуг; ефективніше використання інформації під час прийняття рішень; забезпечення адекватного покриття ризиків, а також бажання впроваджувати всі ці заходи з рішучою й цілеспрямованою підтримкою, у рамках реформ у сфері охорони здоров'я.
Ситуація в Україні
Проблеми, представлені в новому регіональному звіті «Одужання: Поліпшення результатів діяльності систем охорони здоров’я в регіоні Європи та Центральної Азії» є надзвичайно гострими для України. Насправді, можна сказати, що Україна могла б слугувати «наочним прикладом» щодо результативності систем охорони здоров’я, фінансового захисту та інших проблем в регіоні ЄЦА, які представлені в цьому звіті Світового банку.
По-перше, результати заходів з охорони здоров’я в Україні є, за міжнародними стандартами, украй слабкими, як це показав Світовий банк у своєму недавньому дослідженні, «Трагедія, якої можна уникнути: подолання кризи у сфері охорони здоров’я в Україні», (опублікованого у 2009 році). Упродовж останніх десятиліть показники стану здоров'я населення дедалі погіршувалися аж до останніх років, коли відбулося деяке поліпшення ситуації. Загалом, очікувана тривалість життя (ОТЖ) нині становить 71 рік, тобто перебуває приблизно на тому самому рівні (70,6 року), як у 1970 р. (ОТЖ для чоловіків становить 66 років, а для жінок 75,8 року). Такий самий рівень ОТЖ спостерігався у країнах ЄС у 1960 році; це більш ніж на 10 років менше, ніж нинішня очікувана тривалість життя в ЄС.
Основні структурні і функціональні питання в українській системі охорони здоров'я пов’язані з проблемами охорони здоров'я, що стоять перед країною і є дуже залежними від шляхів розвитку, а саме:
1) Україна нині стикається з новим «тягарем хвороб» (картиною захворюваності, смертності та інвалідності), переважна частка якого припадає на зумовлені комплексом причин і які тісно пов’язані з особистою поведінкою людини, неінфекційні захворювання (НІЗ), які часто накопичуються з роками як супутні захворювання. Через ці захворювання країна втрачає значну частку свого населення в молодому віці, і це внаслідок причин, яким можна було б запобігти, і які в основному пов'язані з неінфекційними захворюваннями.
2) Україна не реагує на НІЗ належним чином, оскільки її система охорони здоров'я, по суті, призначалася для боротьби з інфекційними захворюваннями і травмами (які зумовлені зазвичай однією причиною і меншою мірою пов'язані з особистою поведінкою), а також для вирішення питань, пов'язаних зі здоров'ям матері і дитини, які в наш час здебільшого перебувають під контролем.
3) Міжнародний досвід показує, що реального контролю за НІЗ можна досягти лише із застосуванням систематичних підходів, які базуються на профілактиці, шляхом надання усьому населенню послуг, що можуть змінити поведінку людини, та якісних індивідуальних послуг (первинна медико-санітарна допомога за підтримки ефективної вторинної медичної допомоги).
4) Нині, коли змінилася структура матеріально-технічних ресурсів (зі збільшенням ролі технології порівняно з низько кваліфікованими людськими ресурсами), і їхня ціна істотно зросла, значні надлишкові потужності України в надзвичайно фрагментованому лікарняному секторі становлять величезний тягар з погляду неефективного розподілу державних ресурсів.
5) Згаданий вище тягар не дає можливості здійснювати капіталовкладення, необхідні для змін, і за цих обставин відсутність сучасного управління призводить до технічних неефективностей у наданні як індивідуальних медичних послуг, так і медичного обслуговування населення загалом (що їх часто називають відповідно, «медичною допомогою» і «охороною здоров'я»).
6) Окрім того, помилкове приділення надмірної уваги збереженню високого коефіцієнта використання як для амбулаторних, так і для стаціонарних послуг (не в останню чергу через те, що отримуване бюджетними установами фінансування визначається, головним чином, кількістю ліжок і ліжко-днів) призвело до загальних проблем якості, зайвої інертності і високої частки особистих готівкових платежів за медичні послуги, що викликає невдоволення користувачів.
7) Загалом втрачено можливості скористатися перевагами менш інвазивних технологій, нових стандартів медичної допомоги та більш динамічних методів медичного обслуговування, спостерігається стагнація результатів, а зростання витрат не забезпечує отримання співмірних переваг, що замикає, таким чином, зачароване коло.
[1] До країн регіону Європи та Центральної Азії (ЄЦА) належать Албанія, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Естонія, Грузія, Угорщина, Казахстан, Косово, Киргизька Республіка, Латвія, Литва, Колишня Югославська Республіка Македонія, Молдова, Чорногорія, Польща, Румунія, Росія, Словацька Республіка, Словенія, Сербія, Таджикистан, Туреччина, Туркменістан, Україна та Узбекистан.
