Learn how the World Bank Group is helping countries with COVID-19 (coronavirus). Find Out

publication

Україна: Економічний огляд, вересень 2016



World Bank Group

Поточні тенденції

Економічне зростання склало 0,8 відсотків у першому півріччі 2016, порівняно із падінням на 16 відсотків протягом аналогічного періоду минулого року. Отже, відновлення економіки в цілому відбувається досить повільно і не у всіх секторах. Ситуація на сході країни дещо покращилась з вересня 2015 року, а реформи здійснені у 2014-2015 починають давати позитивні результати.

Як наслідок, зростання реального ВВП у першому півріччі 2016 р. стабілізувалась на рівні 0,8 відсотків у річному співставленні. Ознаки відновлення активності спостерігалися у всіх основних секторах: додана вартість у переробній промисловості збільшилася на 5 відсотків порівняно з аналогічним періодом 2015 р., у внутрішній торгівлі – на 5,5 відсотків, та на 4,0 відсотків у сфері транспорту.


Image

Однак сектор послуг в цілому продовжує показувати негативну динаміку, натомість активність у сільському господарстві скоротилось лише на 0,3 відсотки. Внутрішній попит почав поступово відновлюватись у першій половині 2016 року, тоді як зовнішній попит продовжує скорочуватись.

Масштабне відновлення економічної активності стримується слабким зовнішнім попитом, додатковими ускладненнями, пов’язаними з конфліктом на сході та вповільненням реформ. І хоча протягом останніх місяців відбулося певне пожвавлення реформаційних процесів, цього все одно не достатньо щоб надолужити.

За нашими оцінками, показники бідності зросли у 2015 році через падіння реальної заробітної плати, хоча інфляція і сповільнилась протягом першої половини 2016. В результаті глибокої економічної рецесії доходи населення значно скоротилися. Девальвація національної валюти у 20014-2015 рр. негативно позначилась на інфляції, яка сягнула 43.3 відсотків на кінець 2015 р.

Як наслідок реальна заробітна плата скоротилась на 13 відсотків у річному співставленні. Добробут населення також постраждав від підвищення енергетичних тарифів у 2015 р., хоча й негативний вплив був частково нівельований новою адресною соціальною допомогою.

До того ж, рівень безраобіттяі на кінець 2015 року виріс до 9.1 відсотка порівняно з 7.2 відсотками у 2013. Таким чином, за нашими оцінками показник бідності (витрати менше ніж 5 доларів на день за паритетом купівельної спроможності у 2005р.) зріс з 3,3 відсотків у 2014 році до 5,8 відсотків у 2015, тоді як помірна бідність (розраховується Світовим банком за національною методологією) зросла з 15,2 відсотка у 2014 р. до 22.2 відсотка у 2015. У 2016 році однак відбулися певні позитивні зрушення, інфляція скоротилась до 8,3 відсотків станом на кінець серпня завдяки переважно за рахунок стабілізації валютного курсу.

Після значного скорочення дефіциту бюджету розширеного уряду у 2015 році, доходи бюджету почали скорочуватись у 2016, тоді як видатки продовжують зростати. Дефіцит розширеного уряду з урахуванням Нафтогазу скоротився з 10 відсотків ВВП у 2014 до 2 відсотків у 2015 завдяки жорсткому контролю за видатками, вищій за очікування інфляції та підвищенню тарифів на газ за одночасного зменшення ціни його закупівлі.

У листопаді 2015 р., Україна успішно завершила реструктуризацію 19 млрд. доларів зовнішнього державного боргу. В результаті, не зважаючи на значну девальвацію рівень державного боргу стабілізувався на 80 відсотках ВВП у 2015 р. Однак, у першій половині 2016 року реальне падіння доходів бюджету розширеного уряду склало 5.4 відсотки у річному співставленні і було викликано скороченням надходжень від єдиного соціального внеску у наслідок зниження ставки відрахування з 40 до 22 відсотків. Таким чином, дефіцит бюджету розширеного уряду у першому півріччі 2016 р. зріс до 49 млрд. гривень та був профінансований за рахунок збільшення чистих внутрішніх запозичень (у сумі 33 млрд. грн. станом на кінець липня) та скорочення залишку коштів на депозитах уряду.

Експорт та імпорт продовжували скорочуватися протягом першого півріччя 2016 р. через падіння світових цин на сировині товари, але поточний рахунок платіжного балансу залишився практично збалансованим. Девальвація національної валюти, економічна рецесія, та адміністративні заходи сприяли скороченню імпорту та допомогли зменшити дефіцит поточного рахунку платіжного балансу до 0,2 відсотки ВВП у 2015 році порівняно з 3,5 відсотками у 2014.

У потомному році експорт товарів та послуг продовжував скорочуватись і становив 21,1 млрд доларів у першому півріччі, порівняно 23,3 млрд. доларів у аналогічному періоді минулого року. Однак були і певні позитивні зрушення, зокрема експорт окремих товарів збільшився і був направлений переважно до нових ринків.

Імпорт теж скоротився порівняно з минулим роком з 24 млрд. доларів до 22,5 млрд. Поточний рахунок платіжного балансу, однак, залишився збалансованим за результатами першої половини 2016, що сприяло зростанню міжнародних резервів до 14.1 млрд. доларів (еквівалент 3.6 місяців імпорту наступного року) станом на кінець серпня 2016.

Середньострокова перспектива

Прогнозується, що економічне зростання залишатиметься повільним через несприятливе зовнішнє середовище, невизначеність пов’язану із конфліктом на сході та щодо швидкості запровадження реформ в умовах складної політичної ситуації.

Економічне зростання очікується на рівні 1 відсотка у 2016 р. та 2 відсотків у 2017 р. У середньостроковій перспективі для того, щоб забезпечити стале економічне зростання на рівні 3-4 відсотків потрібні більш глибокі структурні реформи, спроможні відновити довіру інвесторів та збільшити продуктивність економіки в цілому. Реальна девальвація гривні у поєднанні з реформами, направленими на покращення умов ведення бізнесу, сприяла зростанню конкурентоспроможності, що маж стати у нагоді при освоєнні більш розвинених ринків таких, як ринок ЄС та сприяти відновленню експорту.

Реформи, направленні на збільшення ефективності видатків бюджету, мають сприяти поступовому вивільненню коштів для державних капітальних інвестицій, тоді як реформи у банківському секторі з часом допоможуть відновити кредитування.

Однак ризики до цього прогнозу залишаються досить значними, і включають можливе пожвавлення бойових дій, подальше погіршення зовнішньої кон’юнктури, зволікання з реформами. У світлі досить помірного економічного зростання, прогнозується, що бідність також буде скорочуватись помірними темпами і залишатиметься високою аж до 2018 р.

Виклики в бюджетній сфері також залишатимуться значними та потребуватимуть системної фіскальної консолідації, підкріпленої ґрунтовними структурними реформами. Беручи до уваги поточні тенденції із скорочення реальних доходів та збільшення видатків, дефіцит бюджету розширеного уряду очікується на рівні 4 відсотків ВВП у 2016 році, а рівень державного боргу зросте до 90.2 відсотків ВВП.

У наступні роки, за-для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення поступового зниження боргового навантаження, бюджетна політика має забезпечити зниження дефіциту до рівня 2,6 відсотків ВВП у 2018 р. І хоча жорсткий контроль за видатками бюджету у 2014-15 рр. у поєднанні із підвищення тарифів показав гарні результати, майбутні кроки мають бути зосередженні на глибоких структурних реформах і усуненні причин значних бюджетних ризиків.

Для цього необхідно підвищення ефективності податкового адміністрування, розширення податкової бази, реформування неадекватної системи пенсійного забезпечення, створення фіскального простору для державних інвестицій, та покращення ефективності та результативності видатків у таких секторах, як охорона здоров’я освіта та соціальний захист.

Без таких комплексних реформ, Україна і надалі буде заручником необхідності збільшувати ставки податків та скорочувати видатки, та збільшувати запозичення на внутрішньому ринку, що загрожуватиме її борговій стабільності та зменшуватиме потенціал зростання.

Очкується, що зовнішні ризики залишатимуться значними. Україна і надалі потребуватиме додаткового зовнішнього фінансування для того щоб перекрити чисте повернення зовнішніх позик реальним сектором, яке оцінюється приблизно у 8 млрд. доларів щороку протягом 2016-2018. Тому, продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними кредиторами залишатиметься важливим для відновлення міжнародних резервів та зростання довіри інвесторів.