Виступи та записи

Питання та відповіді: Чімяо Фан розповідає про підтримку, що надається та надаватиметься Україні Групою Світового банку

25 серпня, 2015


Чімяо Фан, Директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Києв, Україна

As Prepared for Delivery

Чімяо Фан, Директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України, розповідає про підтримку, що надається та надаватиметься Україні Групою Світового банку.


П: Рада виконавчих директорів Світового банку ухвалила рішення про надання позики на підтримку політики розвитку в розмірі 500 мільйонів доларів США. Як витрачаються ці кошти?

В: Позики на підтримку політики розвитку (ППР) — це пряма бюджетна підтримка, що надається безпосередньо Урядові України для сприяння реалізації його програми реформ. Світовий банк перераховує кошти безпосередньо в державний бюджет після досягнення показників проведених реформ, узгоджених зі Світовим банком. Ця серія позик ППР, другу з яких у розмірі 500 млн доларів США було надано рішенням Ради виконавчих директорів від 25 серпня цього року,  має на меті: (1) сприяння належному врядуванню, прозорості та підзвітності в державному секторі; (2) зміцнення регуляторної бази та зниження витрат на ведення бізнесу та (3) реформування неефективних і несправедливих житлових субсидій на оплату комунальних послуг та захист бідних шляхом запровадження більш адресних програм допомоги.

П: Світовий банк оголошував 12 лютого про надання Україні коштів у розмірі 2 млрд доларів США протягом 2015 року. Це все нові кошти? Вони надаються додатково до тих 3,5 млрд. доларів США, що їх Група Світового банку зобов’язалася надати у 2014 році?

Ті 2 млрд. доларів США, про надання яких Україні у 2015 році оголошував Світовий банк, надаються у формі нових кредитних проектів і програм у рамках цілого комплексу інструментів фінансування, що включає в себе масштабну бюджетну підтримку реалізації реформ, а також інвестиційні проекти, покликані поліпшити надання послуг у таких сферах, як охорона здоров’я та комунальна інфраструктура.

У 2014 році Група Світового банку зобов’язалася надати Україні кошти в розмірі до 3,5 млрд. доларів США й надала їй у рамках 7 проектів близько 2,9 млрд. доларів США, включно з 1,25 млрд. доларів США у вигляді бюджетної підтримки. Надання деяких позик було відкладено через затримки в призначенні Уряду після парламентських виборів, що відбулись у жовтні, та відсутність поступу в реалізації ключових реформ. Ці проекти реалізовуються у 2015 році та входять до складу пакету фінансової підтримки в розмірі 2 млрд. доларів США, про надання якого у 2015 році повідомляв Банк.

П:  Які нові операції Банк запланував на 2015 рік?

Окрім щойно наданої позики на підтримку політики розвитку в розмірі 500 млн. доларів США Рада виконавчих директорів Світового банку 4 березня 2015 року затвердила рішення про надання позики в розмірі 214,73 млн. доларів США на реалізацію проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі людей», спрямований на прискорення процесу реформування української медицини та підвищення якості медичних послуг в окремих областях України з особливим акцентом на первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань і раку.

На 2015 рік ми запланували ще такі проекти, як:

  • Друга програмна позика на політику розвитку фінансового сектора (500 млн. доларів США);
  • Додаткові кошти в розмірі до 800 млн. доларів США на реалізацію інфраструктурних проектів (реконструкція та будівництво автомобільних доріг);
  • Міжнародна фінансова корпорація (МФК): для зміцнення довіри інвесторів і сприяння посиленню розвитку приватного сектору ми очікуємо на суттєве зростання попиту на фінансування в Україні та вивчаємо можливість реалізації кількох операцій. Обсяги фінансування з боку МФК цього року залежатимуть від сум заявок за прийнятними для банку проектами.

П: Як, згідно з прогнозами Банку, розвиватиметься економіка України? Коли можна очікувати відновлення економічного зростання в Україні?

Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами: масштабна економічна криза на тлі ескалації конфлікту на сході країни.

У зв’язку зі значними бюджетними та зовнішніми дисбалансами влада країни взялась за масштабне макроекономічне коригування. Стрімке знецінення валюти — після відмови від політики фіксованого курсу обміну в березні — в поєднанні з бюджетною консолідацією призвело до суттєвого падіння попиту та інвестицій. Ескалація конфлікту призвела до серйозної дестабілізації економіки на промислово розвинутому сході країни та підірвала довіру інвесторів і споживачів. Реальний ВВП знизився у 2014 році, за оцінками, приблизно на 6,8 відсотка.

У 2015 році економічний спад триватиме далі через те, що макроекономічне коригування та конфлікт на сході не завершились. Економічний розвиток поступово відновлюватиметься у 2016-2017 роках у випадку розв’язання конфлікту та якщо влада продовжить реалізацію макроекономічних і структурних реформ.

П: Чи включено Крим до прогнозів розвитку економіки?

Частка Криму у ВВП країни є малою: лише 3%. Крим був чистим одержувачем коштів із державного бюджету, а його роль в економіці країни була незначною. З огляду на складність збирання даних по цьому регіону Державна служба статистики України виключає Крим із офіційних статистичних даних та внесла відповідні корективи в історичні дані.

П: Як ви оцінюєте нинішні темпи реформування економіки України? Які реформи мають для України пріоритетний характер?

Зіткнувшись із безпрецедентними викликами, українська влада здійснила багато важливих кроків для стабілізації та реформування економіки. Це відбувається в кількох сферах, а саме: посилення прозорості в діяльності державних органів та боротьбу з корупцією, реформування неефективних та несправедливих тарифів на газ та централізоване теплопостачання, модернізація системи соціальної допомоги, дерегуляція бізнесу, стабілізація банківського сектору тощо. Ці кроки є важливими, але все це — лише початок. Необхідно зробити ще більше — як у цих сферах, так і в інших.

Щодо пріоритетів, критичне значення мають реформи в енергетиці та банківському секторі, а дерегуляція бізнесу посідає почесне третє місце. Реформи в енергетиці є важливими через те, що вони можуть допомогти обмежити бюджетний дефіцит, зменшити рівень корупції, підвищити енергетичну ефективність і безпеку країни. Важливість реформування банківського сектору обумовлена тим, що здорова банківська система є необхідним чинником фінансового оздоровлення країни. Процес дерегуляції бізнесу, шляхом скорочення кількості ліцензій, дозволів та перевірок, робить ведення бізнесу в країні простішим. Вона дасть змогу усунути перешкоди на шляху розвитку приватного підприємництва та економічного зростання. І за всіма цими напрямками має місце нагальна необхідність продовжувати та прискорювати боротьбу з корупцією.

П: Чи бачите ви розуміння необхідності реформ та політичну волю до їх здійснення у владі, а особливо серед керівництва країни?

Найкращим мірилом прагнення до реформ мають бути реальні дії, а не риторика. Влада вже провела значну кількість реформ, включно з тими, для реалізації яких призначено наші позики на підтримку політики розвитку. Але ще більше реформ наразі не реалізовано, оскільки влада намагається розв’язати проблему величезних макроекономічних дисбалансів, накопичених у минулому через незадовільне макроекономічне управління та брак структурних реформ, в умовах конфлікту, що триває на сході та ускладнює стабілізацію.

Вирішальну роль відіграватиме здатність влади опиратися спокусі популізму, особливо напередодні виборів, боротися з корисливими інтересами та залишатися відданими справі реалізації необхідних реформ. Так само важливо, щоб влада демонструвала єдність в своїх діях і прагненнях, А ще керівництво держави має чітко та злагоджено спілкуватися з суспільством з приводу роз’яснення необхідності реформ та їх результатів.

П: Що має зробити Україна для стабілізації своєї банківської системи?

Для стабілізації банківської системи, урядовцям вдалося досягти неабиякого прогресу впродовж минулого року, а саме шляхом реалізації низки реформ для створення здоровішої та спроможної системи. Національний банк України, або НБУ, зосереджено займається проблемами забезпечення достатнього рівня капіталу в найбільших банках країни та вирішенням проблем тих банків, які не спроможні проводити рекапіталізацію. Для цього НБУ зміцнив систему банківського нагляду та, починаючи з січня цього року, 54 банки було визнано неплатоспроможними й передано для виведення з ринку під контроль Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Найпершим пріоритетом є відновлення довіри. Люди мають відчути, що їхні гарантовані вклади — в безпеці. Разом з тим, спроможність Фонду ефективно виконувати свої функції задля здійснення виплат вкладникам в умовах нинішньої кризи, було також посилено.

Урядовцям також вдалося запровадити програму з метою відновлення фінансового посередництва в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Першим пріоритетом цієї програми є зменшити в системі рівень надання пільгових позик зацікавленим сторонам. Наразі, було запроваджено нові регуляторні правила та зміни, які значно посилили здатність НБУ визначати та притягати до відповідальності справжніх власників комерційних банків за їх порушення, включно з висуненням кримінальних звинувачень. Відтепер, НБУ може використовувати нормативи для проведення ревізій щодо наданих кредитів саме таким зацікавленим особам. Крім того, мають й надалі вживатися заходи з посилення банківського нагляду, узгодження дій між надавачами послуг з фінансової безпеки, скорочення кількості проблемних позик.


Контактні дані ЗМІ
У Вашингтоні
Олена Карабан
tel : +1 (202) 473-9277
ekaraban@worldbank.org
У Києві
Дмитро Деркач
tel : +38 044 490-6671
dderkatch@worldbank.org

Api
Api