13-річна Уляна доробляє домашнє завдання з геометрії перед тим, як встигнути на денний шкільний автобус. Сьогодні автобус запізнюється через повітряну тривогу. Уляна живе з мамою, молодшим братом і котом в орендованому будинку в Гостомелі, поки її вітчим воює на фронті. Сім’я покинула свій дім у Запоріжжі через ракетні обстріли та переїхала до Гостомеля, міста на сході від Києва, яке і саме досі оговтується від російської окупації.
«Після тривалого періоду онлайн-навчання, можливість навчатися з однолітками, можливість відвідувати школу та уроки від нових вчителів - все це дуже допомогло Уляні адаптуватися», — каже її мама Євгенія.
У Гостомельському ліцеї №1 навчається 1800 учнів, серед яких 150 дітей-переселенців, таких як Уляна, та ще 700 дітей, які мають статус “дитини війни”. Школа працює у дві зміни, щоб охопити всіх учнів.
«В нашому ліцеї дуже багато дітей, які пережили окупацію, в яких були зруйновані домівки, або які переїхали з окупованих областей. В них є тривожність, вони бояться повітряних тривог», – каже вчителька математики Уляни Наталія Прищепа. «Діти потребують підтримки друзів, всіх своїх однокласників, дорослих, вчителів. Тому дуже важливим постає питання безпечного середовища».
Під час окупації будівляліцею та околиці зазнали руйнувань. У той час як навколишні будинки все ще мають діри від куль та осколків снарядів, школу швидко відремонтували за допомогою донорів та коштів громади. В ліцеї побудували нове бомбосховище. Учні повернулися до очного навчання восени 2022 року, але сирени повітряної тривоги все ще регулярно зупиняють заняття.
«Коли під час уроку лунає сигнал повітряної тривоги, ми з дітками вимушені піднятися і спуститися в укриття», — каже Наталія Прищепа. «Там для кожного класу є своє місце, і ми продовжуємо навчальний процес у безпечному просторі».
Відповідно до оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)» по всій Україні було пошкоджено 3373 освітніх заклади, серед них 385 зруйновано, що становить понад 10 відсотків освітньої інфраструктури вартістю 13,4 мільярда доларів США.
Станом на грудень 2024 року, 741 000 дітей навчалися в гібридному форматі, поєднуючи очне та дистанційне навчання, оскільки в їхніх школах немає бомбосховищ, тоді як ще 443 000 навчалися повністю онлайн у районах активних бойових дій.
Наталія Прищепа згадує, з якими труднощами стикнулися діти та вчителі після відновлення навчання у вересні 2022 року.
«Під час окупації діти пропустили значну частину навчання. Коли всі виїжджали, ті, у кого була можливість виїхати, вони залишили підручники та гаджети. Не було можливості навіть проводити уроки онлайн», – каже Наталія Прищепа. «Тому, коли ми повернулися до навчання, було дуже складно надолужити той матеріал, який діти втратили під час вторгнення».
Війна безпосередньо вплинула на освіту. Згідно з опитуванням Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA), проведеним у жовтні 2022 року, вже після восьми місяців війни в українських учнів погіршився рівень навчання, порівняно з двома роками онлайн-навчання під час пандемії. І втрати тільки ростуть.
Очне навчання триває за допомогою LEARN
Очне навчання в Україні продовжується, незважаючи на труднощі, завдяки рішучості уряду та фінансовій підтримці міжнародних донорів за допомогою Світового банку. Це також допомагає МОН залучати технічну допомогу, світовий досвід і знання.
Програма «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» (LEARN) спрямована на вирішення безпосередніх наслідків війни та адресована на покращення умов безпеки в школах, надання безкоштовного транспорту для вразливих категорій студентів, навчання вчителів і закупівлю підручників. Усі ці зусилля є частиною поточної реформи освітньої системи, відомої як «Нова українська школа».
Одним із значних її досягнень стало забезпечення новими підручниками 400 000 учнів по всій країні.
