Що стосується фіскальної сфери, то у звіті висловлюється думка, що найважливішим завданням тут є реформування пенсійної системи. У 2010 році пенсійні видатки досягли 18 відсотків ВВП, що належить до найвищих значень у світі. Через десять років на одного платника пенсійних внесків припадатиме один пенсіонер, і цей показник стрімко погіршуватиметься. Попри це, нинішні розміри пенсій не встигають за зростанням вартості життя, зумовленим інфляцією, однією з причин якої є м’яка фіскальна політика.
"Дивіться, моя пенсія була 130 грн. і я міг купити 640 буханців хліба. Тепер моя місячна пенсія зросла до 850 грн., але я можу купити лише 230 хлібин. То стало краще чи гірше? Я думаю, що значно гірше", – каже Володимир Микитович, 75-річний літній пенсіонер, який живе поблизу Києва.
Зменшення пенсій не вирішує проблеми. Так само не вирішує її і підвищення вже й так високих пенсійних внесків, яке ляже додатковим тягарем на найманих працівників і працедавців і призведе до розвитку тіньової економіки. У звіті рекомендується, зокрема, поступово підвищувати пенсійний вік для жінок, які зараз виходять на пенсію раніше, ніж у будь-якій іншій країні Європи (у 55 років), а мають таку саму тривалість життя.
Окрім того, у звіті Світового банку наведено рекомендації щодо скорочення неефективних податкових пільг, зменшення субсидій і вжиття інших заходів, спрямованих на підвищення ефективності бюджету. Заощаджені кошти можна буде використати для поліпшення державних послуг і проведення вкрай необхідної модернізації інфраструктури, що сприятиме сталому зростанню.
"Найбільшою проблемою в Україні є дороги. Ми виробляємо густий йогурт, який після восьмигодинного перевезення дорогою від Херсона до Одеси перетворюються на питний йогурт. Отож дорожня інфраструктура, особливо взимку, справді становить велику проблему для нашого бізнесу", – підкреслює Даріо Марчетті, генеральний директор однієї з міжнародних компаній в Україні.
Реформування тарифів також є дуже важливим чинником стабільності фіскальної системи та надання якісних послуг.
Що стосується структурних аспектів, то, як показано в цьому звіті, економіка України потребує відходу від опори на експорт сировинними товарами. У ньому рекомендується зняти бар’єри для відкриття і закриття підприємств та поліпшити бізнес-клімат, а також забезпечити виконання правил чесної конкуренції. Це допоможе залучити більший обсяг іноземних інвестицій, нові технології та забезпечити економіку ширшою експортною базою, що дасть змогу краще протистояти зовнішнім шокам.
"Нині в нашому експорті домінують товари з низькою доданою вартістю на кшталт металургійної та хімічної продукції. На жаль, ці товари не формують тієї структури експорту, якої потребує наша країна. З огляду на значну концентрацію доходів від експорту обмеженої номенклатури товарів, будь-яка криза або зміни створюють для нас проблеми. Економіка України є однією з найбільш енергоємних порівняно з країнами Центральної Європи та іншими посткомуністичними країнами", – зазначає Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Слід зменшити бюрократичні перепони, аби компанії могли легше і дешевше вести бізнес в Україні і створювати більшу кількість якісних робочих місць для українців. Дуже важливо створити також для всіх підприємств і громадян рівні умови, які ґрунтуються на ринкових правилах. У звіті вказується, що реформи фіскальної системи та інвестиційного клімату мають супроводжуватися реформуванням управління в державному секторі, яке дасть змогу зменшити бюрократичну тяганину і корупцію.
"До прикладу, якось я на один день запізнився зі сплатою внеску до пенсійного фонду, і це обійшлося мені в 27 000 грн. Водночас, уряд не повертає мені ПДВ, і абсолютно цим не переймається. Як я можу платити зарплату своїм працівникам, якщо не маю обігових коштів?" – запитує Ярослав, власник бізнесу у Львові.
Україна зараз перебуває на перехресті доріг. Рішення, які українські керівники прийматимуть сьогодні і впродовж наступних трьох років, можуть визначити різницю між реалізацією двох сценаріїв: сценарію низьких темпів зростання і хаотичних рухів або сценарію збалансованого зростання зі швидким підвищенням рівня життя. Останній Меморандум про економічний розвиток України дає керівництву України міцнішу платформу, спираючись на яку воно може розробляти плани реформ, та допомагає ключовим партнерам з розвитку визначити спільну програму для підтримки руху країни цим шляхом.
