Цьогорічна довга і холодна зима в Україні примусила усіх нас замислитись та захвилюватись з приводу постачання електроенергії, газу і тепла в наші домівки, часто критичного стану систем теплопостачання та потреб в інвестиціях. Також, внаслідок подальшого зростання імпортних цін на товари з Росії, приведення цін для побутових споживачів та цін на комунальні послуги до рівнів відшкодування витрат залишалось головною темою обговорень. Справді, енергетичний сектор залишається у центрі широких обговорень на усіх рівнях українського суспільства, - від пересічних громадян до високопосадовців.
Отже, логічно, що Світовий банк присвятив свою березневу 2010 року “тему місяця” енергетичному сектору. Разом з Міжнародною фінансовою корпорацією київський офіс Світового банку ініціював низку заходів із залученням широкого кола учасників, а саме: провідних експертів у галузі промислового та енергетичного секторів, урядовців, професійних організацій, фінансових установ, експертно-аналітичних центрів, НУО та наукових кіл.
Головною подією місяця було офіційне оприлюднення останнього основного звіту ЄЦА Без світла? Майбутнє енергетики країн Східної Європи і Центральної Азії, яке спричинило до появи більш як 150 статей в пресі і поглиблених обговорень з державними та ринковими гравцями.
Згідно нового Звіту, незважаючи на те, що в даний час Росія і Центральна Європа виступають в ролі найбільших постачальників енергоносіїв у Східну і Західну Європу, країни Східної Європи і Центральної Азії стикнуться з енергетичною кризою, якщо не забезпечити їх економіки інвестиціями в обсязі 3 трильйона доларів протягом наступних 20 років. Ще до того, як у 2008 році вибухнула нинішня фінансова криза, кілька країн-імпортерів регіону почали відчувати певні труднощі з поставками російського газу. Фінансова криза знизила попит на енергоносії і дала певний перепочинок, що дало змогу споживачам ужити заходів із пом’якшення наслідків очікуваної енергетичної кризи.
Якщо вибухне енергетична криза, Україна постраждає найбільше. Наголос саме на цьому аспекті, зроблений Пітером Томсоном, директором Департаменту Світового банку зі сталого розвитку в регіоні Європи і Центральної Азії, у своїй статті в провідному українському тижневику Дзеркало тижня (див. прив’язку), підхопили майже 30 електронних ЗМІ. Україна є надто залежною від поставок газу з Росії. Крім того, енергетична інфраструктура країни дуже зношена, неефективна і її стан продовжує погіршуватись. Багато потужностей з виробництва теплової енергії потребують модернізації або заміни, а системи центрального опалення перебувають у критичному стані і піддаються високому ризику збоїв і технічних неполадок, як це трапилося в Алчевську 2006 року. Серйозної модернізації потребує газотранспортна система: її компресорні станції використовують газу майже на 50% більше, ніж сучасне обладнання. Загалом по країні показник енергоємності (споживання енергії на одиницю ВВП) є одним з найвищих в регіоні, вдвічі перевищуючи середній по ОЕСР
Завдяки коригуванню тарифів, поліпшенню нормативної бази і залученню інвестицій Україна може заощадити мільйони доларів, уникнути енергетичної кризи і посилити свою енергетичну безпеку на екологічно стійкій основі. Можна також розраховувати на значну міжнародну допомогу, якщо новий уряд серйозно візьметься за подолання спадку, створеного зневажливим ставлення до потреб енергетичного сектора протягом кількох десятиліть.
“Світовий банк готовий надати країнам регіону допомогу з метою задоволення їхніх енергетичних потреб,” сказав Пітер Томсон, директор Департаменту Світового банку зі сталого розвитку в регіоні Європи і Центральної Азії,“шляхом сприяння створенню привабливого для інвестицій бізнес-клімату та відкриттю доступу до різних джерел фінансування, включаючи торгівлю квотами на викиди. Однак країнам треба діяти негайно. Головне – не згаяти час.”
В рамках планованих заходів у сфері енергетики Світовий банк і МФК провели два бізнес-ланчі, присвячені фінансуванню сталих проектів з енергоефективності в Україні у промисловому і банківському секторах.
“Звіт МФК показав, що понад 80% українських компаній вважають енергоефективність найвищим пріоритетом своєї діяльності. Попит компаній на фінансування енергоефективності великий. Комерційні банки розглядають його як можливе джерело інноваційних і сталих інвестицій. Але досі існує розрив щодо наявних можливостей. Ми намагаємось усунути цей розрив, працюючи з банками і компаніями,” повідомила Олена Волошина, Голова Представництва МФК в Україні.
Головною метою бізнес-ланчу з промисловим сектором було підвищення поінформованості серед місцевих галузевих та урядових установ щодо існуючих бар’єрів на шляху до впровадження проектів з енергоефективності та сприяння особистому практичному діалогу серед усіх сторін щодо перешкод та специфіки реалізації таких проектів (чи можемо ми зробити прив’язку до презентацій або, принаймні, програми сніданку?). Обговорення були своєчасні, оскільки Світовий банк нині знаходиться на завершальному етапі підготовки кредитної лінії на реалізацію програм підвищення енергоефективності для промислових та муніципальних користувачів, для якої мобілізовано підтримку з глобального Фонду чистих технологій.
“Україна має величезний потенціал для підвищення енергоефективності і вже досягла гарного поступу в деяких секторах економіки,” – зазначив Дмитро Глазков, Спеціаліст з впровадження проектів з енергетики та інфраструктури. “Досвід інших країн Східної Європи і колишнього Радянського Союзу свідчить про те, що поступ вимагатиме доступу до концесійного фінансування для усунення багатьох бар’єрів на шляху до впровадження програм інвестицій в енергоефективність. Світовий банк і МФК готові прийняти цей виклик і сприяти залученню нових інструментів фінансування енергоефективності в Україні в усіх секторах економіки країни, починаючи з енергоефективності муніципального і промислового секторів”.
