Learn how the World Bank Group is helping countries with COVID-19 (coronavirus). Find Out

НАРИС

Майбутнє української банківської системи: виклики та можливості

17 лютого, 2010

Пройшов майже рік з того часу, як глобальна фінансова криза тяжко уразила фінансовий сектор України.  Потерпаючи від масового відтоку депозитів (в результаті чого депозитна база скоротилася на 25%) та швидкого зростання обсягу проблемних кредитів, викликаного майже 60-відсотковою девальвацією національної валюти по відношенню до долара США і 15-відсотковим падінням ВВП, банківський сектор України зазнав  суттєвих  негативних фінансових наслідків, що спричинили значну ерозію капіталу та визнання збитків банків  на 38,5 млрд. гривень (еквівалент 4,8 млрд. дол. США) у 2009 році.

Реакція Світового банку була багатогранною і зосереджувалася на чотирьох основних напрямках: (i) рекапіталізація і реструктуризація банківського сектора; (ii) реорганізація і консолідація банківської системи; (iii) зміцнення функцій з виплати гарантованих  вкладів; (iv) посилення нормативно-правової бази для роботи із проблемними  банками.

Після року напруженої роботи в кінці 2009 року настав час підбити підсумки досягнень і визначити, які проблеми ще належить вирішити у 2010 році і в наступні роки. Щоб створити платформу для діалогу з громадськістю і допомогти сформувати спільну думку щодо викликів та ключових пріоритетів програми реформ фінансового сектора, Світовий банк ініціював ряд заходів за участю зацікавлених сторін: провідних експертів банківської системи України, регуляторів фінансового ринку, представників уряду , професійних організацій та дослідницьких центрів. Протягом останніх кількох місяців було проведено низку семінарів та круглих столів за такими темами, як реструктуризація проблемних позик, майбутня роль Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і пріоритети розвитку фінансового сектора. Представники Світового банку також відвідували фінансові прес-клуби, публікували регулярні коментарі та статті у ЗМІ і проводили спеціальні брифінги для журналістів, присвячені питанням фінансового сектору. Ця діяльність була підкріплена численними обговореннями у форматі  „мозкового штурму” з  провідними політиками та донорськими організаціями, що надають технічну допомогу Україні.
 
"Семінари та круглі столи дали прекрасну можливість залучити різні зацікавлені сторони у дискусії, покликані сформувати консенсус щодо майбутнього української банківської системи, - каже Маріус Вісмантас, координатор фінансового сектора Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові. - Координування відповіді  на кризу у 2009 році в розпал постійного протистояння і бездіяльності політиків було складним завданням, тому наявність у політиків та учасників ринку широкого консенсусу щодо концепції майбутнього розвитку фінансового ринку є необхідною умовою для успіху реформ".

Учасники різних дискусій погодилися, що досягнута в 2009 році стабілізація банківського сектора залишається крихкою. Все ще є потреба у комплексних реформах для очищення від проблемних банків і консолідації банківського сектора,  поновлення довіри вкладників , для  відновлення кредитування. Фінансовий сектор відіграє ключову роль в економічному оздоровленні, але у свою чергу він значною мірою залежить від поліпшень в реальному секторі економіки. Без повернення до стійкого зростання банки не відчують швидкого покращення якості своїх активів та доходів. А без такого покращення банки і надалі не наважуватимуться кредитувати. Рішення полягає у впровадженні  стратегії оздоровлення банків, оптимізації процесів роботи з  токсичними активами і реструктуризації підприємств, а також в одночасному створенні умов для відродження попиту на інвестиції.

"Неможливо переоцінити важливість оздоровлення фінансового сектора для нашої країни", - каже Юрій Сколотяний, заступник голови відділу економіки газети "Дзеркало тижня". Крім того, він додає: "Наприклад, вартість токсичних активів, які в даний час знаходяться в банках, за консервативними оцінками можна порівняти з розміром державного бюджету України. Ефективність застосовуваних сьогодні заходів значною мірою визначить подальший розвиток вітчизняної фінансової системи на багато років вперед. Очевидно, що численні рецепти з відновлення можуть бути і будуть непопулярними не тільки серед широкого загалу, але навіть серед українських керівників та учасників ринку. Ось чому вкрай важливими є громадський контроль і громадське обговорення процесу прийняття рішень, та прийнятих рішень; без суспільного визнання соціальні наслідки прийнятих рішень можуть мати небажаний результат".

Тема оздоровлення фінансового сектора є дуже чутливою, враховуючи характер банківської справи. Публічне обговорення і постійне інформування громадян з боку влади мають вирішальне значення для відновлення довіри населення до банківської системи та до органів влади як до структур, здатних рішуче взятися за подолання проблем, породжених  кризою.

 "Українське суспільство є дуже відкритим, в ньому розвивається культура активних обговорень, - каже Мартін Рейзер, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови. - Ми хочемо сприяти формуванню консенсусу щодо життєво важливих реформ, які потребує Україна, щоб повернутися на шлях розвитку. Ми вже зробили перші кроки в цьому напрямку спільно з нашими партнерами з фінансового сектора. Також нас  надихнув професіоналізм і енергія тих, з ким ми працювали в останні тижні і місяці, щоб створити платформу для обговорень. Ми сподіваємося, що цей імпульс буде збережений і послужить зразком для інших секторів економіки, які стикаються зі схожими серйозними проблемами реформування. Наша основна ідея така: реформи можуть бути популярними, якщо їх правильно пояснити".

Інформація за темою:

Світовий банк, спільно з іншими міжнародними фінансовими організаціями, рішуче підтримав антикризові заходи влади. Результатом допомоги Світового банку у фінансовому секторі стало надання Україні Першої програмної позики на реабілітацію фінансового сектора (ППРФС-1)   в розмірі 400 млн. дол. США, затвердженої Радою виконавчих директорів Банку у вересні 2009 року. ППРФС-1 є першою в серії з двох запланованих позик на політику розвитку, призначених для подолання  наслідків кризи у фінансовому секторі України. ППРФС-1 спрямована на збереження серцевини банківського сектора в умовах кризи, тоді як ППРФС-2 матиме на меті реструктуризацію цього сектора та посилення нормативно-правової бази, щоб зробити банківський сектор більш стійким до майбутніх криз.


Api
Api