Огляд

  • УКРАЇНА

    2017

    Населення, млн осіб

    44,8

    ВВП, у поточних цінах, млрд дол. США

    112,9

    ВВП на душу населення, у поточних цінах, дол. США

    2 522

    Охоплення навчанням у початкових школах (валовий показник у %) (2015)

    103,9

    Очікувана тривалість життя при народженні, роки (2015)71,2

    У 2017 році економічне зростання було помірним і становило 2,5% (як і попереднього року), що недостатньо для зниження рівня бідності, високого порівняно з докризовим періодом. Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та кредитування приватного сектора низький. Зберігається макроекономічна вразливість, причиною якої є значні потреби у фінансуванні та фіскальний тиск, пов’язаний із підвищенням заробітної плати у державному секторі та соціальних виплат. Для мобілізації відповідного міжнародного фінансування, підтримки макроекономічної стабільності та стимулювання інвестицій украй важливе значення матиме завершення необхідних реформ до виборів 2019 року.

    Рівень бідності досі вищий, ніж до кризи, хоча в 2017 році він дещо знизився завдяки незначному відновленню економіки та зростанню заробітної плати. Рівень безробіття  залишався стабільним і у третьому кварталі 2017 року становив 9,4%, порівняно з 9,2% у попередньому році. Реальна заробітна плата в 2017 році суттєво зросла (на 19%), що частково було зумовлене підвищенням заробітної плати в державному секторі. Це, а також підвищення пенсій в реальному вимірі забезпечило подальше зниження рівня бідності (який визначається як споживання на душу населення, нижче 5,5 доларів США на добу за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2011 році) до 5,7% у 2017 році порівняно з 6,4% у 2016 році та 7,8% у 2015 році. Оцінки бідності Державною службою статистики, в яких використовується динамічне порівняння абсолютної межі бідності, демонструють значно вищі показники поширення бідності, хоча й показують таке саме помірне зниження бідності до 51,1% у 2016 році порівняно з 51,9% у 2015 році.

    Національний контекст

    В останні три роки Україні довелося зіткнутися з низкою гострих проблем у сфері політики, безпеки та економіки. Після акцій протесту на Майдані в лютому 2014 року, внаслідок яких було скинуто попереднього президента, відбулося кілька важливих подій, включно з початком конфлікту на сході України, а також президентськими, парламентськими й місцевими вибори.

    Уряд, який почав працювати у квітні 2016 року, зобов’язався продовжувати виконання амбітної та широкомасштабної програми реформ. До ключових реформ, реалізованих після 2014 року, належать  значна фіскальна консолідація, перехід на гнучкий валютний курс, реформування тарифів на енергоносії та системи соціальної допомоги, забезпечення більшої прозорості державних закупівель, спрощення регулювання бізнесу, стабілізація та реструктуризація банківського сектора, схвалення  пакету реформ у сфері охорони здоров’я, створення антикорупційних органів і впровадження декларування майна та доходів посадовими й службовими особами держави. Для реалізації цих реформ потрібно було долати жорсткий опір впливових кіл, який триває і досі. 

    Хоча ці кроки важливі, слід зробити ще більше. У перспективі Україні необхідно буде здійснювати реформи за багатьма напрямками, щоб забезпечити стале відновлення економіки та загальне процвітання.

  • Стратегія

    ПОРТФЕЛЬ ПРОЕКТІВ СВІТОВОГО БАНКУ

    Кількість проектів: 8 інвестиційних проектів МБРР та одна гарантія.

    Загальна сума: 2,5 млрд дол. США, включаючи 148 млн від Фонду Чистих Технологій (ФЧТ)


    Україна приєдналася до Світового банку в 1992 році. За понад 25 років співпраці загальна сума зобов’язань Банку перед Україною сягнула майже 12 млрд. доларів США в рамках приблизно 70 проектів і програм.

    У березні 2014 року, після отримання запиту від тогочасного Уряду України, Група Світового банку негайно оголосила про свою підтримку програми реформ, метою яких є переведення економіки України на шлях сталого розвитку.

    Нині портфель проектів Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) в Україні складається з восьми інвестиційних проектів загальною сумою близько 2,5 млрд. доларів США та однієї гарантії на 500 млн. доларів США.

    Світовий банк та українська влада впроваджують Концепцію партнерства з Україною на 2017-2021 роки, яка має на меті надання підтримки Україні в забезпеченні стійкого відновлення економіки, від якого отримає вигоду все населення України.

    Нова Концепція партнерства орієнтована на підвищення ефективності функціонування ринків, створення належних умов для забезпечення фіскальної та фінансової стабільності, а також на підвищення якості надання послуг для всього населення України.

    Ключові сфери співпраці

    У рамках реагування на кризу в Україні Група Світового банку у березні 2014 року оголосила про надання Україні додаткової фінансової та технічної допомоги.

    Починаючи з 2014 року, Група Світового банку надавала населенню України підтримку у формі двох серій позик у рамках позик на політику розвитку (ППР), семи нових інвестиційних проектів і гарантії загальною сумою близько 5,5 млрд. доларів США, які мали на меті підвищення якості найбільш важливих державних послуг, допомогу у здійсненні реформ та стимулювання розвитку приватного сектору.

    Світовий банк підтримував пріоритетні заходи стосовно реформ, спрямовані на усунення ключових структурних причин нинішньої економічної кризи в Україні та на закладення підвалин для всебічного та сталого розвитку за допомогою реалізації двох груп проектів з підтримки бюджету: серії багатосекторних ППР (БППР-1 у сумі 750 млн. доларів США, затвердженої в 2014 році, та БППР-2 у сумі 500 млн. доларів США, затвердженої в 2015 році) та серії ППР для фінансового сектору (ППРФС-1 у сумі 500 млн. доларів США, затвердженої в 2014 році, та ППРФС-2 у сумі 500 млн. доларів США, затвердженої в 2015 році).

    Заходи з реформування, на допомогу яким впроваджувались ці чотири проекти з підтримки бюджету, мали на меті сприяння належному урядуванню, прозорості та підзвітності у державному секторі, а також стабільності в банківському секторі; зменшенню вартості ведення бізнесу та ефективному використанню дефіцитних державних ресурсів для надання якісних державних послуг у критичний період. Окрім того, ці проекти допомагають українській владі продовжувати реформування неефективної та несправедливої системи субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, захищаючи, водночас, малозабезпечених громадян від підвищення тарифів завдяки посиленню соціальної допомоги.

    Інвестиційні проекти Світового банку були та залишаються спрямованими на вдосконалення основних державних і комунальних послуг, як-от: централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення, охорони здоров’я та соціальний захист, а також державної інфраструктури, зокрема, системи електропередачі та мережі автомобільних доріг.

    Окрім того, Банк надає підтримку Україні у формі технічної допомоги та рекомендацій щодо політики в розробленні та проведенні комплексних структурних реформ.

    На додаток до фінансування кількох проектів у приватному секторі, реалізація яких триває, Міжнародна фінансова корпорація (МФК) впроваджує в Україні масштабну консультаційну програму, спрямовану на спрощення регулювання, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення енергоефективності, посилення конкурентоспроможності місцевих виробників продуктів харчування, сприяння відкриттю нових ринків і розширення доступу до фінансування.

  • Економіка

    Останні тенденції економічного розвитку

    Темпи економічного зростання залишаються невисокими через незавершеність ключових реформ, необхідних для посилення довіри інвесторів. У 2017 році ВВП зріс на 2,5% (і на 2,3% у 2016 році), що є незначним відновленням зростання, оскільки йому передував сукупний спад ВВП на 16% у 2014-2015 роках. У 2017 році ключові сектори економіки, що демонструють порівняну силу, зокрема, обробна промисловість і внутрішня торгівля зросли на 5%, а будівництво – майже на 27%.

    На відміну від цього, внаслідок торговельної блокади на Донбасі зазнали скорочення добувна промисловість і виробництво електроенергії. Темпи зростання капітальних інвестицій сповільнилися у другій половині року, тоді як обсяг ПІІ залишався низьким і становив у 2017 році 2,1% ВВП порівняно з їх середнім показником 5% у докризовий період. В умовах макроекономічної вразливості та невизначеності, пов’язаної з виборами 2019 року, на довіру інвесторів негативно вплинули повільне ухвалення ключових реформ і затримки із завершенням оглядів програми МВФ.

    Внаслідок зростання заробітної плати та пенсій у державному секторі індекс споживчих цін (ІСЦ) досяг наприкінці 2017 року рівня 13,7%, що значно перевищує цільовий рівень НБУ (8 +/- 2%). Як наслідок, НБУ у березні 2018 року підвищив свою ключову ставку до 17% порівняно з 12,5% у квітні 2017 року. Це збільшило вартість запозичень у національній валюті як для Уряду, так і для приватного сектора.

    Дефіцит бюджету в 2017 році перебував у рамках цільового показника, проте зростання видатків, інфляція та дефіцит поточного рахунку платіжного балансу все ще були високими. У 2017 році дефіцит бюджету залишався незмінним і відповідав цільовому показнику 2,4% ВВП.

    Однак видатки в реальному вимірі зросли на 11,7% та досягли 42,6% ВВП внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати (у результаті чого зросла заробітна плата вчителів, лікарів і державних службовців) та  збільшення видатків на соціальні програми. Таке збільшення видатків було збалансоване значним зростанням доходів у 2017 році, зумовленим збільшенням надходжень від податку на фонд заробітної плати (на 20% у реальному внаслідок підвищення заробітної плати), ПДВ (на 17% завдяки збільшенню надходжень від імпорту) та податку на доходи фізичних осіб (на 16%).

    Рівень державного та гарантованого державою боргу у 2017 році залишався високим і становив 70,4% ВВП. Підвищення заробітної плати та соціальних виплат призвело до посилення в 2017 році інфляційного тиску та дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2017 році становив 3,5% ВВП. ПІІ залишаються незначними і покривають 60% дефіциту поточного рахунку платіжного балансу; решту цього дефіциту було профінансовано коштом державних та приватних запозичень. Міжнародні резерви зросли до 18,8 млрд. доларів США, що є еквівалентом 3,4 місяця імпорту.

    Економічний прогноз

    Для стимулювання економічного зростання та усунення макроекономічної вразливості потрібен поступ у реалізації незавершеної програми структурних реформ. Такий поступ, а також дотримання курсу, накресленого програмою МВФ, не лише значно пришвидшать очікуване зростання, але й стануть важливим сигналом для зміцнення довіри інвесторів. Це стане поштовхом до сталого збільшення капітальних інвестицій, фінансованих з місцевих джерел та ПІІ, та допоможе підвищити економічне зростання до 4,0% до 2019 року.

    Оскільки темпи зростання у сільському господарстві та торгівлі сировинними товарами залишатимуться порівняно незначними у 2018 році, очікується, що прискорення темпів економічного зростання відбудеться завдяки зростанню обробної промисловості, будівництва та сектору послуг. Досягнення для дефіциту бюджету цільового показника 2,5% ВВП потребуватиме підвищення адресності соціальних програм, раціоналізації кадрового забезпечення державного сектора та впровадження недавно ухвалених законів про освіту та реформу системи охорони здоров’я у такий спосіб, щоб це привело до оптимізації мережі шкіл та лікарень.

    За альтернативним сценарієм, якщо реформи не прогресуватимуть і не буде завершено переглядів МВФ, то темпи зростання, ймовірно, залишаться на рівні 2% або, якщо з наближенням виборів 2019 року погіршиться політична та соціальна стабільність, можуть впасти навіть нижче.

    Очікується, що помірний рівень бідності (нижче 5,5 доларів США на добу) в 2018 році далі знижуватиметься, але, попри це, до кінця 2019 року залишатиметься високим. В умовах обмеженості державних видатків трудовий дохід стане найважливішим чинником збільшення доходів найбідніших 40% населення. Певне пожвавлення у реальному секторі, включаючи зростання заробітної плати в приватному секторі, буде підтримувати реальні доходи та дасть змогу поступово знижувати рівень бідності. Проте величина цього зниження залежатиме від перспектив економічного зростання, особливо у секторах, в яких працюють більшість бідних/уразливих груп населення (торгівля, обробна промисловість, сільське господарство, будівництво).

    Ризики для базових прогнозів високі. Вибори, заплановані на 2019 рік, є серйозним чинником ризику для проведення подальших реформ, необхідних для мобілізації міжнародного фінансування, усунення дисбалансів у фіскальному та фінансовому секторах та стимулювання швидшого економічного зростання:

    Макроекономічна вразливість зумовлена загальними потребами бюджетного фінансування у 2018 та 2019 роках на рівні 18 млрд. доларів США, що потребуватиме  мобілізації зовнішнього фінансування в сумі приблизно 8 млрд. доларів США. Додатковий фіскальний тиск пов’язаний з підвищенням заробітної плати в державному секторі та значними видатками на соціальні програми, що становитиме виклики для фіскальної консолідації до завершення виборів 2019 року.

    Слабкість фінансового сектору, зумовлена високою часткою непрацюючих кредитів, що становлять 55% від загальної суми кредитів, неефективне корпоративне управління головними державними банками та слабкий фінансовий стан Фонду гарантування вкладів не лише стоять на заваді стимулюванню інвестицій та зростання, а й призводять до значних фіскальних ризиків.

    У ситуації, коли реальні доходи домогосподарств все ще є нижчими від докризового рівня, збереження низьких показників економічного зростання на рівні 2% до виборів 2019 року може  підірвати загальну політичну та соціальну підтримку масштабних заходів реформ, розпочатих у 2014 році.

    Зовнішні ризики, пов’язані з можливим зниженням цін на сировинні товари та підвищенням інфляції в розвинених країнах, можуть призвести, відповідно, до збільшення зовнішньоторговельного дефіциту та підвищення вартості фінансування.

  • У фокусі: один з наших проектів

    Антикорупційна реформа

    Антикорупційна реформа в Україні, підтримка якій надавалася в рамках Позик на політику розвитку, встановила обов’язкове електронне декларування державними службовцями своїх статків. Під час першої хвилі електронного декларування інформацію про свої статки розкрили більш ніж 100 000 державних службовців і посадових осіб; вони задекларували разом близько 1 млрд. доларів США у формі готівки та банківських рахунків. Ця сума майже дорівнює одному траншу кредитів МВФ для України.

    Якби задекларовану суму розміняти на купюри у 100 гривень, то цією готівкою можна було б накрити земельну ділянку площею 276 гектарів або викласти з неї стовпчик у 25 км заввишки, а її вага сягнула б 259 тон.

    Електронне декларування продемонструвало величезну різницю між статками політиків і громадян, яких вони представляють. Деякі посадовці задекларували мільйони доларів готівкою, інші – цілі парки елітних автомобілів, дорогі швейцарські годинники, ювелірні вироби з діамантами та великі земельні ділянки, тоді як середня заробітна плата в Україні ледь перевищує 200 доларів США на місяць. Декларації подавали не лише керівники органів державної влади, а й звичайні державні службовці з усієї країни.

    На цей час відкрито більш ніж 100 кримінальних проваджень у справах про незаконне збагачення декларантів або зазначення ними у своїх електронних деклараціях неправдивих даних. Електронне декларування є лише першим кроком на шляху до забезпечення повної прозорості політичної еліти. Наступним кроком стане забезпечення її підзвітності. Електронне декларування було впроваджене за підтримки Світового банку й стало ключовим інструментом, що сприяє формуванню в Україні комплексної системи протидії корупції.

    В Україні корупція становить загрозу національній безпеці та підриває добробут населення. І хоча відкритість доступу до відповідної інформації може викликати обґрунтоване занепокоєння, вона є цілком виправданою з огляду на її корисність, а поступки в обмеженні права на таємницю особистого життя при декларуванні є пропорційними суспільним інтересам. Доступ через Інтернет до поданих декларацій було запроваджено в багатьох країнах, і він є невід’ємною складовою забезпечення підзвітності державних службовців.


КРЕДИТУВАННЯ

Україна: Зобов'язання на фінансовий рік (у мільйонах доларів)*

*Суми включають зобов'язання МБРР і МАР




Будьте на зв’язку

Додаткові ресурси

Контактні дані офісу в країні

Київ, (380 44) 490-6671
Дніпровський узвіз, 1, 2 поверх, Київ 01010 Україна
ukraine@worldbank.org
Вашингтон, +1 202-458-2736
будинок 1818, вулиця H, Вашингтон, округ Колумбія, 20433