Реформи, спрямовані на розбудову більш динамічного приватного сектору, можуть сприяти створенню робочих місць та посиленню стійкості
ВАШИНГТОН, 8 квітня 2026 року — Темпи економічного зростання у країнах, що розвиваються, у регіоні Європи та Центральної Азії (ЄЦА), ймовірно, суттєво уповільняться цього року через вплив конфлікту на Близькому Сході, геополітичну напруженість та фрагментарність торгівлі – йдеться в опублікованому сьогодні Економічному огляді ЄЦА Групи Світового банку.
Очікується, що економічне зростання в регіоні уповільниться до 2,1% у 2026 році. Прогнозується, що економічне зростання в Росії сповільниться до 0,8%, тоді як темпи зростання в інших країнах, ймовірно, сповільняться до 2,9%, оскільки вищі витрати на енергоносії стримують збільшення обсягів споживання, а інвестиції зазнають впливу невизначеності.
«Стійкість регіону зазнає подальших випробувань, оскільки кілька країн залежать від імпорту природного газу, нафти і добрив», – зазначила Антонелла Бассані, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «У багатьох країнах знадобляться зусилля для подолання наслідків кризи із зосередженням уваги на цільових заходах для захисту найбільш вразливих верств населення. Продовження реалізації реформ для забезпечення стійкого економічного зростання і створення робочих місць також допоможе пом’якшити негативні наслідки кризи та посилити економічну стійкість і динамізм».
Очікується, що економічне зростання в Центральній Азії сповільниться до 4,9% в середньому у 2026-2027 роках у міру стабілізації видобутку нафти в Казахстані. У Центральній Європі економічне зростання ймовірно становитиме приблизно 2,4% цього року, а потім становитиме 2,3% у 2027 році, при цьому послаблення споживання частково компенсуватиметься публічними інвестиціями, що фінансуються ЄС. За прогнозами, економічне зростання на Західних Балканах становитиме в середньому 3,1% протягом наступних двох років, що буде підтримано інвестиціями в інфраструктуру та активним експортом послуг. Очікується, що економічне зростання в Україні цього року знизиться до 1,2% через триваючі бойові дії, зростання витрат на енергоносії та фіскальний тиск.
Тривалий і більш інтенсивний конфлікт на Близькому Сході залишається ключовим ризиком для зниження темпів зростання, який може негативно вплинути на глобальні поставки енергоносіїв та добрив, що натомість може значно підвищити ціни на енергоносії і продовольство та суттєво уповільнити економічне зростання в регіоні.
Уповільнення зростання продуктивності у багатьох країнах ЄЦА протягом останнього десятиліття спонукало деяких осіб, відповідальних за розробку економічних політик, доповнювати більш широкі реформи промисловими політиками – урядовими інтервенціями, спрямованими на підтримку конкретних секторів, видів діяльності або підприємств.
У спеціальному аналізі про те, як країни можуть використовувати промислову політику для прискорення економічного зростання і створення робочих місць, у звіті зазначається, що підхід регіону виграв би від чіткіше визначених цілей і заходів, які сприяють майбутній конкурентоспроможності, а не укорінюють існуючі економічні слабкості. Наприклад, майже дві третини всіх інтервенцій відповідно до промислової політики наразі зосереджені на сільському господарстві і виробництві продуктів харчування, тоді як лише 10% спрямовані на високотехнологічні або капітальні товари.
«Для досягнення більш значного зростання продуктивності і створення робочих місць країни ЄЦА могли б пріоритизувати амбітні реформи, які модернізують бізнес-середовище, стимулюють підприємництво та покращують якість освіти», – зазначив Івайло Ізворські, Головний економіст Групи Світового банку у регіоні Європи та Центральної Азії. «Спеціально розроблені заходи за участю громадськості, такі як індустріальні парки або спеціальні економічні зони, є найважливішим видом промислової політики, що може допомогти усунути чітко визначені недоліки на ринку. Однак промислові політики повинні застосовуватися обережно та лише як тимчасовий захід».
У звіті рекомендується у разі використання промислової політики, щоб вона підтримувала нові та динамічні компанії та ідеї приватного сектору, а не захищала існуючих гравців, як-от державні підприємства, і щоб вона обов’язково посилювала, а не підривала конкуренцію.
