НАРИС

Систему соціального захисту України вдосконалено, зараз вона краще обслуговує найбільш нужденних

27 липня, 2011



Аліна Бондар – мама новонародженої дитини. Вона прийшла до соціального працівника в селі Новопавлівка подати заяву про отримання соціальної допомоги. Наслухавшись про бюрократичну тяганину в місцевих органах соціального захисту, Аліна переживала. Однак її страхи виявились безпідставними.

“Я не сподівалася, що мою заяву про отримання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами буде схвалено так швидко”, – свідчить Бондар. “Дуже зручно мати представника місцевого управління праці та соціального захисту тут, у нашому селі. Я не мусила їхати до районного центру, як це всі робили раніше".

Кілька років тому мешканці Новопавлівки були змушені їздити з Новопавлівки до Баштанки – міста, розташованого за 15 км, щоб подати заяву про надання соціальної допомоги. Витративши час і гроші на поїздку, люди марнували п’ять чи шість годин, очікуючи в довгих чергах. Відстоявши в черзі до кінця, їх часто просили приїхати ще раз з додатковими документами, і вони мусили починати все спочатку під час наступного приїзду. Це було замкнене коло. Але останніми роками сталися зміни на краще.


" Важливо зрозуміти, що ми зараз маємо і куди ми рухаємось. Станом на сьогодні майже 230 000 осіб отримують субсидії на житлово-комунальні послуги. І після того, як ми почали застосовувати новий, значно простіший механізм надання допомоги, люди не мусять йти до багатьох інших установ, зокрема, до офісів компаній, які надають комунальні послуги або послуги з постачання електроенергії. "

Василь Надрага

Першiй заступник Міністра соціальної політики

Спеціалісти з Міністерства соціальної політики України ухвалили рішення перебудувати управління системою адресного соціального захисту за моделлю, подібною до тієї, яка діє у Великобританії. Британська модель значно більшою мірою орієнтована на користувача, ніж застаріла українська, в якій соціальні працівники все ще застосовують радянські методи роботи з людьми.

На думку першого заступника Міністра соціальної політики Василя Надраги, "нині розвиток системи адресного соціального захисту є головним пріоритетом Уряду України". Він упевнений, що через кілька років особисті доходи громадян стануть основним критерієм одержання соціальної допомоги.

Україна витрачає на програми соціального захисту близько 2 відсотків свого ВВП. Цей показник відповідає середньому показнику в розвинутих країнах. Отож видається, що брак коштів не є найбільшою проблемою. Проблемою, насправді, є низька адресність спрямування цих коштів. Більша частина ресурсів, виділених на соціальну допомогу, витрачаються на осіб, які отримують їх не обов’язково тому, що вони бідні, а тому, що вони належать до категорії, яка дає право на одержання допомоги. Соціальна допомога не доходить до людей, які справді її потребують.

Проріхи в системі соціального захисту України становлять проблему для Уряду. "Ми здійснюємо моніторинг соціальної ситуації в Україні щодня", – зазначає Василь Надрага. "Важливо зрозуміти, що ми зараз маємо і куди ми рухаємось. Станом на сьогодні майже 230 000 осіб отримують субсидії на житлово-комунальні послуги. І після того, як ми почали застосовувати новий, значно простіший механізм надання допомоги, люди не мусять йти до багатьох інших установ, зокрема, до офісів компаній, які надають комунальні послуги або послуги з постачання електроенергії".

Українці з низьким рівнем доходів упродовж тривалого часу отримують “житлові” субсидії на відшкодування їхніх видатків на оплату житла чи комунальних послуг. Є також субсидії для відшкодування видатків на паливо для опалення будинків та для приготування їжі.

Для того, щоб звернутися з проханням про надання субсидії люди мають прийти до управління праці та соціального захисту, заповнити відповідну заяву, задекларувати свої дохід і майно та показати свої заробітки протягом останніх шести місяців. Вони мусять витратити багато часу на відвідування різноманітних державних установ і збору всіх документів, необхідних для подання заяви про субсидію.

Однак сьогодні система соціального захисту в Україні зазнає радикальних змін, спрямованих на поліпшення обслуговування одержувачів допомоги. У 2006 році Уряд України з допомогою Світового банку розпочав модернізацію цієї системи, організувавши навчання працівників 756 місцевих управлінь праці та соціального захисту населення та обладнавши їх сучасними комп’ютерними системами.

Основним керівництвом для дії є застосування принципу “єдиного вікна”. Окремі громадяни можуть отримати всі види допомоги, на які вони мають право, подавши єдину заяву та один пакет документів. Під час першого відвідування подавачами заяв управління праці та соціального захисту їх інформують про всі документи, які вони повинні зібрати. Після заповнення і подання всіх паперів ці люди одержать допомогу від місцевого управління праці та соціального захисту впродовж 10 днів.

Ніна Якимчук, начальник Баштанського управління праці та соціального захисту населення, дуже задоволена реформою. “Ми об’єднали  два управління праці та соціального захисту", – каже Якимчук. "Раніше в одному управлінні людям оформляли державну допомогу, а інше спеціалізувалося на оформленні субсидій на відшкодування житлово-комунальних послуг. Люди мусили готувати окремі пакети документів для кожного управління та кожного виду допомоги. Нині претендент на одержання допомоги приходить в одне місце з одним пакетом документів".

Після невпевненого початку впровадження цієї нової моделі діяльності її вдосконалили та запровадили майже в усіх з 756 місцевих управлінь праці та соціального захисту в Україні. Понад 90 відсотків цих управлінь було переобладнано та модернізовано. Запровадження кращих систем управління інформацією скоротило час, потрібний для опрацювання нових заяв про одержання допомоги, від більш ніж 4-х годин до менш ніж 2-х, що дало змогу працівникам цих управлінь опрацьовувати більшу кількість заяв щомісяця.

"Зараз якість обслуговування дуже добра", – зазначає літня мешканка Києва. “Раніше ми вистоювали в цих коридорах довгі години. До запрошення до розмови з працівником доводилося чекати надто довго. Нині соціальні працівники вітають нас з посмішкою".

Оксана Кульчицька доглядає свою  дочку, яка тимчасово є інвалідом. Нова система соціального захисту полегшила їй життя. “Зараз це стало значно простішим", – повідомляє Кульчицька. “Раніше я витрачала 4 або 5 днів на виконання необхідної паперової роботи. Нині мені потрібен лише один день для оновлення інформації про мою дочку".

Завдяки модернізації системи соціального захисту бідні в Україні сьогодні краще захищені – як на час кризи, так і тоді, коли вона мине. Україна здобула досвід, яким можуть скористатися в багатьох інших країнах колишнього Радянського Союзу.


Api
Api

Welcome